Водосховище Кременчуцької ГЕС є одним з найбільших в Україні. Та щоб збудувати його затопили 25 населених пунктів. Всі вони раз і назавжди зникли з карти України. Та не з пам'яті...

Про переселення в ті часи  було не модно говорити, тим більше писати. Головна тема розмов 1954 року - на території Кіровоградщини будуються нова ГЕС, нове місто (яке створять спеціально для переселенців  - теперішній Світловодськ), а отже нові можливості з  новими мріями.

Так, 25 березня 1954 року Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про початок будівництва Кременчуцького гідровузла на Дніпрі.

Спорудження ГЕС і водосховища викликало потребу перенести на нові місця населені пункти району. 1961 року Новогеоргіївськ разом з іншими 22 селами та хуторами об'єднали в одне місто, яке пізніше переназивали аж тричі.

Спочатку йому дали ім'я тодішнього глави радянської держави - Хрущов. З 1962 по 1969 рік - місто мало назву Кремгес, а відтак і до сьогодні це більш як  50-тисячне місто носить  назву Світловодськ  (від слів  світло + вода). 

Відтоді минуло півстоліття. Спогади та інформація про переселення людей практично зникли.  Знають про ці події лише безпосередні учасники( офіційно – 15 тисяч переселенців).  Але їх з кожним роком стає все менше.